ПОЛІТИКО-СПОРТИВНИЙ ДАЙДЖЕСТ

все про спорт політику економіку та інше
Сьогодні: 28 березня 2024, 12:45

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 15 повідомлень ]  На сторінку 1, 2  Далі
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 13 травня 2014, 01:57 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Памяти Валерия Лобановского (Valeriy Lobanovskiy tribute

[flash=] https://www.youtube.com/watch?v=FTlzH71Im4E[/flash]


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 19 травня 2014, 14:50 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Пам'ять Лобановського вшанували відомі діячі політики та спорту

Ось уже 12 років поспіль у столиці українці згадують легендарного футболіста та геніального тренера, який усього себе присвятив грі мільйонів.

У вівторок уранці до могили Валерія Лобановського на Байковому кладовищі поклали квіти рідні та близькі, динамівці різних поколінь, співробітники Федерації футболу України, Київської міської федерації футболу та міськадміністрації, ветерани, друзі, однокласники метра, тренерський штаб основної команди, молодіжного складу та «Динамо-2», співробітники ФК «Динамо» (Київ), лікарі, адміністратори, представники Фан-клубу, журналісти, вболівальники.

Багато вихованців та колег Лобановського прийшли цього сонячного травневого дня до його могили. Поклали квіти, постояли, згадали... Теплі слова про Лобановського сказав заслужений журналіст України Олександр Липенко.

Після цього всі присутні перейшли на стадіон «Динамо», який носить ім'я легендарного тренера. Тут опівдні пройшов мітинг пам'яті за участю віце-президента УЄФА Григорія Суркіса та президента «Динамо» Ігоря Суркіса, прийшло багато людей, усі вшанували пам'ять Валерія Васильовича біля його пам'ятника.


Серед гостей – народний депутат України, кандидат у президенти України Петро Порошенко, багаторазовий чемпіон світу з боксу, політик, народний депутат України 7-го скликання Віталій Кличко, президент національного олімпійського комітету Сергій Бубка, президент ПФЛ Мілетій Бальчос.


Присутні згадали, вшанували пам'ять легенди футболу хвилиною мовчання, поклали квіти та подякували людині з великої літери.



Людина жива, поки зберігається пам'ять про неї. Світла пам'ять про Валерія Лобановського буде вічною.



Для сучасників та майбутніх поколінь Валерій Лобановський залишиться символом любові, відданості та самовіддачі великій справі – футболу, справі, якій він віддавав усього себе.



На стадіоні, який носить його ім'я, біля пам'ятника, спорудженого на його честь, завжди будуть люди. Люди, для яких футбол значить більше, ніж просто гра. Так само, як це було для Валерія Васильовича


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 19 травня 2014, 14:51 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Григорій СУРКІС: «Лобановський дарував невичерпну енергію»

Після мітингу пам'яті Григорій Суркіс згадав про Валерія Лобановського в контексті сучасних подій:

- У мене немає жодного сумніву в тому, що після смерті лише пам'ять зберігає значимість будь-якої людської фігури, тим паче, такої монументальної брили, як Валерій Васильович.

Лобановський був людиною, яка не просто дарувала радість людям. Ми живемо в непрості, я би навіть сказав, страшні, жахливі часи, коли поруч із пам'ятником Лобановському відбувалися події, які сколихнули не лише нашу країну, але й увесь світ. Монумент Лобановському, закутаний у брезент, нагадував про те, що в Радянському Союзі та Україні була людина, яка своєю роботою, загальнолюдським інтелектом, творчістю, причому, не лише футбольною, вмінням працювати з командами, здатністю створювати універсальні методи тренувального процесу, перемагала в ситуаціях, коли, здавалося б, у його команд не було шансів на перемогу.

Він дарував усій країні настрій. Коли з пам'ятника зняли простирадло, ми побачили, що він, як і раніше, з нами, в нашій пам'яті, не лише тих людей, хто бачив його гру, але й нащадків, наших дітей та онуків. Він залишиться людиною, яка дарувала радість людського спілкування футболістам, а багатомільйонній армії шанувальників – невичерпну енергію, яка сьогодні потрібна всім нам, як ніколи.

Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 19 травня 2014, 15:12 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Сергій СИДОРЧУК: «Ми з Ковалем подавали м'ячі на останній грі Маестро»

12 років тому півзахиснику «Динамо» Сергію Сидорчуку, який родом із Запоріжжя, було 11 років.

Він разом із майбутнім воротарем нашої команди Максимом Ковалем подавав м'ячі під час останнього матчу Лобановського. Сергій згадав події того дня:

- Точної дати матчу я не пам'ятаю, все ж таки, це було 12 років тому. Але дуже добре пам'ятаю, що ми з Максом стояли за воротами та подавали м'ячі футболістам. Лобановському на лавці запасних стало погано, приїхала машина швидкої допомоги. Далі все дуже примарно. За кілька днів дізнався про те, що він помер. У нас у Запоріжжі назвали на його честь вулицю, яка розташована поблизу стадіону «Славутич-Арена». Звичайно, в тому віці не розумів усього, що сталося, хоча вже знав, яке місце він займав в історії, й скільки він зробив для «Динамо», радянського та українського футболу. Вже потім усвідомив, що сталося, без якої людини залишився футбольний світ


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 29 листопада 2016, 10:34 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
http://zik.ua/news/2016/11/22/film_loba ... ani_995505
Цитата:
Фільм "Лобановський назавжди" переміг на 34-му Спортивному кінофестивалі в Мілані


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 29 листопада 2016, 10:36 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
https://www.google.com.ua/search?site=& ... pweciA_0:1


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 21 червня 2017, 23:14 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Алексей МИХАЙЛИЧЕНКО: «C Лобановским было интересно!»
http://dynamo.kiev.ua/articles/274979-- ... -interesno
Уже 15 лет нет с нами Валерия Лобановского. Вспомнить об этом выдающемся человеке мы попросили Алексея Михайличенко, спортивного директора «Динамо», обладателя огромного количества призов и наград как в качестве игрока, так и в качестве тренера, а главное — одного из любимых учеников Лобановского, который заменил его 15 лет назад
— За 15 лет, прошедших с того дня, когда не стало Валерия Васильевича, у меня лично так и не исчезло ощущение глубины этой потери, не стало легче. Часто бывают моменты, когда остро чувствуешь, что его нет рядом.

— За это время выросло почти целое поколение футболистов, которое уже не застало Валерия Лобановского. Что им надо о нем знать?

— Конечно, об этом человеке нужно рассказывать молодому поколению. Его жизнь и победы, его команды говорят сами за себя. Не стоит заставлять детей изучать какие-то отдельные факты, надо, чтобы они сами интересовались историей клуба, росли не только на современных кумирах, а знали всех, кто творил историю «Динамо». Тот, кто знает историю жизни Лобановского, знает историю «Динамо», историю всего футбола в целом.

— Известно, что Лобановский ценил вашу порядочность и преданность клубу. Вы действительно такой однолюб? Когда играли в дубле «Динамо» и не попадали в первую команду, не было желания уйти?

— Мне трудно об этом даже думать. Тогда, в юности, не представлял себя в другой команде. Я рос с мечтой о «Динамо» — это была единственная команда, которая для меня существовала. Поэтому о переходе даже мысли не возникало. В возрасте 10 лет я надел футболку «Динамо» и в иной форме просто себя не видел. Для моего поколения киевское «Динамо» было символом патриотизма, любви к Родине. Это не просто твоя страна, город и улица, где ты живешь, твои друзья и родные, команда, за которую ты играешь в футбол... Этого нельзя изменить...


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 21 червня 2017, 23:23 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
— Возможно, годами держа вас в дубле, Лобановский проверял ваш характер?

— Это был нормальный, естественный ход событий.. Помню историю с моим возможным переходом в московское «Динамо» весной 1986-го. Тогда весь наш основной состав готовился лететь на Кубок Мира в Мексику в составе сборной СССР, а я еще не был основным игроком. Сам видел письмо, в котором Лобановский давал свое разрешение на мой переезд в Москву до конца сезона. Задело, что мою судьбу решали без моего согласия. Поэтому я тогда для себя решил, что даже если не буду играть в киевском «Динамо», то сам выберу для себя другую команду. И отказал Москве.

Это вызвало скандал: какой-то пацан отказал генералу в переходе в саму Москву! Думаю, я принес руководителям много неприятностей. Рассказал обо всем Анатолию Пузачу. Он меня поддержал, сказал, что я все правильно сделал. Возможно, Лобановского заставили дать это разрешение и «поделиться» игроками с московскими «одноклубниками». Случилось так, что уже осенью мы играли решающие матчи за чемпионский титул именно с московским «Динамо». Команда вернулась из Мексики очень усталой как физически, так и психологически. Меня выпустили в основном составе. Я забил. Затем снова — опять забил. И так в шести матчах подряд. Только тогда понял, что я уже играю за основной состав. А если бы переехал в Москву? Забитых мной мячей как раз могло и не хватить (уялыбается). Я был тогда очень счастлив, что помог команде «вытянуть» тот сложный сезон и стать чемпионом.


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 21 червня 2017, 23:28 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
— В то время попасть в основной состав «Динамо» было практически невозможно. Вы сами как-то говорили, что для этого нужно не только сравниться с футболистом, который играет на твоей позиции, но и быть лучше него.

— Это не только слова, это — жизненный опыт. Если ты сравнялся по уровню игры с футболистом, который выступает в основном составе, опыта у него все равно гораздо больше. Стабильно я начал играть в 1986 году после Мексики. Но свой первый матч за «Динамо» провел в 19 лет в полуфинале Кубка против «Динамо» из Тбилиси. Хорошо помню, что я заменил Олега Блохина. Первый свой мяч забил в следующем году, когда мне исполнилось 20. Мне был предоставлен шанс, я входил в основную обойму. Не так часто попадал в стартовые 11, но был готов выйти на поле в любой момент.

— Тренеры как-то поддерживали молодежь, которая обычно сидела на скамейке запасных? Лично вас Лобановский подбадривал?

— Такого не было. Когда я тренировался и каждый день был рядом с той уникальной командой, которая выиграла Кубок Кубков 1986 года, у меня было ощущение, что на тот момент я уступал основным игрокам. Почти весь турнир простоял за воротами и вышел на замену всего в одном поединке. Возможно, мне не хватало футбольной наглости, чтобы сыграть чуть раньше, но я реально чувствовал, что проигрываю конкуренцию. Поэтому оставалось только работать и ждать. И мое время пришло.

Тогда же атмосфера команды все время держала в тонусе. Коллектив был очень дружный, не было никакой зависти. Каждый знал, что все зависит от него и все нужно доказывать на тренировках. Это не конкурент виноват, что он лучше, а ты сам, потому что пока не дотягиваешь. Поэтому мне не понятна реакция болельщиков, которые после поражения своей команды срывают злость на сопернике, который оказался сильнее. Какие к нему могут быть претензии? Очень хорошо помню, как мы с «Сампдорией» обыграли в Неаполе местный «Наполи» с Марадоной в составе. Нас тогда забросали камнями, хотя должны были забрасывать своих. Важна правильная оценка.


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Валерій Васильович Лобановський
ПовідомленняДодано: 21 червня 2017, 23:31 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
— В ваше время «выживал» и попадал в первую команду только сильнейший. Как удавалось справляться не только с колоссальными физическими нагрузками, но и с психологическим давлением?
— Я просто очень хотел играть. Когда в 17 лет попал на первые сборы, для меня самым главным было «выжить». Нас было пятеро, выпускников школы из группы Анатолия Бышовца, которая завершила юношеский этап. Также рядом играли старшие ребята: Черников, Гришко, Пасечный, Баранов, Ященко, уже проходившие сборы, привыкшие к такой работе и знавшие, что это такое. Было невероятно трудно: переход из юношеского футбола во взрослый был очень резкий. Но тогдашний дубль выполнял почти такую ​​же работу, как и первая команда. Наверное, так и закалялся характер.

Не скажу, что с годами становилось легче, но я уже «втянулся», и эта работа воспринималась нормально. А те первые сборы запомнил навсегда. Когда начался сезон, не скажу, что игралось просто, но я чувствовал, что полученный багаж дает мне возможность выполнять те или иные требования. И альтернативы не было, тогда и в голову не приходило, что может быть как-то по-другому, поэтому нагрузка, работа, моральное состояние воспринимались как норма.

— Нынешние футболисты расслабляются с помощью компьютерных игр и других развлечений, которые предоставляет современная техника. А как вы проводили вечера на базе? Что вам позволял Лобановский?

— Валерий Васильевич не был таким уж деспотом. В наше время футболисты проводили на базе очень много времени. Женатые заезжали за два дня до игры, а холостые — за три. Особенно доставалось Анатолию Демьяненко, который долго не был женат, хотя играл в основном составе. Он говорил Васильевичу: «Мне 25 лет. Можно я не буду заезжать за три дня?» — «Сначала женись», — отвечал Лобановский. — «Как мне жениться, когда я все время на базе?» — удивлялся Толя (улыбается).

Из развлечений у нас был бильярд, один телевизор в холле, где мы собирались все вместе. Не обходилось и без карт, они не запрещались, но никогда не было ночных игр. В 23:00 выключался телевизор — и все расходились по своим комнатам. Ни в холле, ни в бильярдной никого не оставалось. Также карт не было и в день игры. С удовольствием вспоминаю, как много мы читали, постоянно обменивались книгами. Перед сном я всегда проводил время за хорошей книгой. Любил романы Дюма, которого перечитал почти всего, потом были фантастика, детективы, исторические романы. Читали не все игроки, но очень многие. Книга, которая произвела впечатление на кого-то одного, передавалась из рук в руки. Книг было немного, некоторые было тогда просто достать...

— «Лесиком» вас назвал Лобановский?

— Нет, это все Вадик Тищенко. Когда мы были в дубле, он пришел из винницкой «Нивы» и все время ласково называл меня «Лесик». Кто-то подхватил — так и прижилось. Я был не против, так как и звучит нормально, и не похоже ни на что другое. А самого Тищенко почему-то все называли Джоном. Мы с ним жили в одном номере и в «Динамо», и в сборной, очень много времени проводили вместе. К сожалению, его уже тоже нет с нами.


Догори
 Профіль  
 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 15 повідомлень ]  На сторінку 1, 2  Далі

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум PHPBB2 на MyBB2.ru, Также возможно создать форум бесплатно PHPBB3 на Getbb.ru
Український переклад © 2005-2007 Українська підтримка phpBB