ПОЛІТИКО-СПОРТИВНИЙ ДАЙДЖЕСТ

все про спорт політику економіку та інше
Сьогодні: 25 червня 2022, 19:25

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 10 повідомлень ] 
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 21 червня 2014, 10:44 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Швеція – 1958 рік (+ ВІДЕО)

Тріумф радянської футбольної збірної на Олімпіаді 1956 року в Мельбурні та в товариських матчах із провідними командами світу виразно говорили про готовність команди взяти участь на майбутній першості світу 1958 року в Швеції.

Заявку було прийнято, й команда потрапила до 6-ї відбіркової групи УЄФА, складену, як і решта, за регіональною ознакою, де також опинилися команди Польщі та Фінляндії.

До Швеції через додаткову перешкоду

Шлях до фінальної стадії склався для збірної СРСР, якою керував Гавриїл Качалін, доволі драматичним. Обмінявшись перемогами зі своїм основним конкурентом збірною Польщі (3:0 та 1:2) та двічі перегравши фінів 2:1 та 10:0, радянська команда випередити поляків не змогла й, набравши з ними однакову кількість очок, була змушена провести додаткову вирішальну гру. Пройшла вона у східнонімецькому Лейпцигу та завершилася впевненою перемогою збірної Союзу – 2:0.

Загалом у відбіркових поєдинках узяли участь четверо київських динамівців. Більше за всіх провів півзахисник Юрій Войнов (4 матчі, один гол). По одній зустрічі зіграли воротар Олег Макаров, а також нападник Віктор Фомін.

Із самих матчів відзначимо важку домашню перемогу над Фінляндією, в якій Макаров замінив травмованого Лева Яшина, а Войнов на 40-й хвилині забив перший гол гравця київського «Динамо» у відбіркових матчах чемпіонатів світу.

Гідна прем'єра

Перший матч радянської збірної у фінальних турнірах чемпіонатів світу відбувся 8 червня в Гетеборзі, на стадіоні «Нью Уллеві», який заповнили 49,348 глядачів. Суперником стала потужна збірна Англії, яку на гру в якості капітана вивів знаменитий Біллі Райт. Матч видався доволі бойовим та завершився внічию – 2:2.

Відзначимо, що в заявці на гру, окрім згадуваного Войнова (No.5), був ще один представник «Динамо» (Київ), захисник Володимир Єрохін.



Три дні потому в Буросі на арені «Рюаваллен» (за присутності 22,000 уболівальників) збірна СРСР впевнено переграла команду Австрії 2:0 за такої ж участі посланців нашого клубу – Войнов провів усю гру, а Єрохін залишився незатребуваним на лавці для запасних.

15 червня в Гетеборзі на «Нью Уллеві» (за грою з трибун стежили 51,000 шанувальників футболу) суперником радянської команди стала збірна Бразилії.



Два голи, які забив Вава з передач Пеле, вирішили результат матчу на користь латиноамериканців – 2:0. Знову всю гру провів Войнов, а Єрохін залишився серед резервістів.



Бразильці, таким чином, стали першими, а збірні СРСР та Англії, відповідно до регламенту турніру, за день зіграли стиковий матч за вихід із групи, проведений на тому ж «Нью Уллеві», на який завітали 23,182 глядачі.

Вирішальним у цьому поєдинку став епізод, який призвів до єдиного голу на 68-й хвилині. Стримавши натиск суперника, радянська команда провела блискавичну комбінацію. Київський динамівець Юрій Войнов забезпечив із центральної зони точною передачею Ільїна, який влучно пробив у нижній кут воріт Макдональда!

19 червня у Сольні радянська збірна у чвертьфіналі на арені «Росунда» за присутності 32,900 уболівальників поступилася наполегливим господарям – 2:0 й завершила свої виступи на першому для себе світовому футбольному форумі.

Головним же досягненням, який ми фіксуємо з приналежністю до київського «Динамо», став факт включення Юрія Войнова за підсумками чемпіонату світу 1958 року до символічної збірної турніру.

Гра долі


Як же склалися в подальшому долі двох динамівців, які вперше вирушили на світовий футбольний чемпіонат.

У 1959-му році Юрій Войнов став першим гравцем київського «Динамо», якого було номіновано на «Золотий м'яч» найкращого футболіста Європи. У 1964 році він завершив блискучу ігрову кар'єру й переїхав до Одеси, де очолив «Чорноморець» та вивів його до півфіналу Кубка СРСР. У цій команді у тренера Войнова грали екс-партнери по «Динамо» Валерій Лобановський та Олег Базилевич.

Після «Чорноморця» були «Суднобудівник» Миколаїв, «Шахтар» Донецьк, «Будівельник» Полтава, «Металіст» Харків, СКА Київ. Працював інструктором фізкультури на заводі, а в 57 років пішов на пенсію.

Після розпаду СРСР виявився практично нікому не потрібен. Через мізерну пенсію змушений був підробляти різноробочим, один час навіть думав про самогубство. За власним зізнанням, від петлі врятував Григорій Суркіс, який запросив його працювати до тільки но створеної ПФЛ України. У 1996 Войнов зайняв посаду головного інспектора.

Пішов із життя 22 квітня 2003 року, у віці 71 року.

Захисник Володимир Єрохін у 1961-му році став чемпіоном СРСР у першому золотому складі київського «Динамо». На наступний рік він у віці 32-х років розпрощався з «біло-синіми» й ще цілих чотири сезони відіграв за тернопільський «Авангард».

Після завершення кар'єри активно продовжував грати за ветеранів. До останніх днів життя був адміністратором команди ветеранів «Динамо» Київ.

Помер 6 жовтня 1996 року, у віці 66 років.

Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv

Бразилія-СРСРвідео http://www.fcdynamo.kiev.ua/news/news/d ... _1958_god/


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 21 червня 2014, 10:52 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Чилі – 1962 рік (+ ВІДЕО)

Цитата:
У 1960 році збірна СРСР перемогла на чемпіонаті Європи, який проводився у Франції, двома роками пізніше вирушивши на фінальну частину Кубка світу 1962 року в Чилі у статусі одного з фаворитів.

На іншому кінці світу чудовий за підбором виконавців колектив, очолюваний досвідченими тренерами Гавриїлом Качаліним та Миколою Гуляєвим, серйозно претендував на медалі. Але всі карти сплутав чвертьфінальний матч із господарями, в якому радянські футболісти поступилися та вибули з боротьби. Таким чином, у 1962 році було повторено результат чотирирічної давнини.

Стовідсотковий результат у кваліфікації

Відбірковий турнір збірна СРСР пройшла, немов на одному диханні. До групи разом із Радянським Союзом увійшли Туреччина та Норвегія. У Москві команда Качаліна спочатку перемогла Туреччину 1:0, а згодом розгромила норвежців 5:2.

Потім прийшов час виїзних матчів, і в них у гравців нашої колишньої країни жодних проблем не виникло. В Осло Норвегію було бито 3:0, а в Стамбулі Туреччину 2:1.

Набравши вісім очок, СРСР із першого місця вийшов до фінальної частини Кубка світу. Друге місце в групі посіла Туреччина, третьою фінішувала Норвегія. Хоча в 1961 році київське «Динамо» показувало чудову гру, вперше у своїй історії ставши чемпіоном країни, до участі у відбірковому турнірі нікого з гравців «біло-синіх» залучено не було.



До Чилі на одному крилі

25 травня 1962 року збірна СРСР вилетіла до Південної Америки, зупинившись у місті Арика, де команда мала провести всі поєдинки групового турніру.

Варто сказати, що туди радянська команда долеліла не без пригод, як згадує київський динамівець Віктор Серебряников.

- До Америки вилетіли з Лісабона. Летіли вночі - так легше, кажуть, океан долати. Дорога далека - дай, думаю, посплю. Прокинувся від галасу. Молодята з Бразилії, які поверталися з весільної подорожі Європою, сварилися та виривали один у одного рятувальний жилет. Подивився я в ілюмінатор, а в нашого «Боїнга» відвалилося крило (це потім я дізнався, що це пілоти одну з турбін «відстрелили»). Паніка! Я - до туалету. Зачинився там. Думаю: впадемо в океан, а там акули, відкусять ноги, а кому я такий футболіст буду потрібен? Зараз, розумію, смішно, а тоді не до сміху було, саме так і думав. А літак летить і летить - і все донизу. Нарешті, за 20 хвилин сідаємо. Приземлилися на американській військовій базі Санта-Марія. Пам'ятаю той політ до дрібниць, недарма кажуть, що у страху очі великі.

У дебютному матчі нашим співвітчизникам протистояла команда з дружнього блоку – Югославія. Завдяки голам Іванова та Понедельника СРСР переміг 2:0. У цьому матчі взяв участь київський динамівець Віктор Каневський.

Потім СРСР зіграв результативний матч із Колумбією 4:4, причому впродовж матчу футболісти в червоних футболках вели 3:0. На поле також під №15 вийшов Каневський (на фото у верньому рядку другий праворуч).



Варто зазначити, що цей матч став для капітана «Динамо» останнім на турнірі в Чилі. У наступних двох поєдинках він на полі не з'являвся.

Щоб продовжити виступи на Кубку світу, в завершальному матчі групового турніру СРСР достатньо було зіграти внічию з Уругваєм. Команда Качаліна навіть перевиконала план, завдяки забитому Івановим м'ячу на передостанній хвилині зустрічі вирвавши перемогу 2:1. Таким чином, перемігши у двох матчах та зігравши одного разу внічию, СРСР із першого місця вийшов до 1/4 фіналу.



Суперник у цьому раунді був, мабуть, одним із найсерйозніших. Хоча гра збірної Чилі не була еталоном футболу того часу, підтримка рідних уболівальників надавала сили команді Фернандо Рієри на неймовірні звитяги. Вже на 10-й хвилині Ліонель Санчес ударом зі штрафного відкрив рахунок. На 27-й хвилині Численко відновив рівновагу, але лише на дві хвилини. Рохас на 29-й хвилині знову вивів свою команду вперед. Грати залишалося трохи більше години, але, незважаючи на всі зусилля радянських футболістів, «пробити» глуху оборону чилійців їм не вдалося.

Таким чином, із представників «Динамо» (Київ) брав участь у Кубку світу лише Каневський, провівши два матчі. До Чилі у складі делегації також поїхали Йожеф Сабо та Віктор Серебряников, але на поле вони так і не вийшли.

Гра долі

Ось як складалася подальша доля динамівців Києва, яким було довірено представляти честь великої країни в Чилі.

Нападник Віктор Каневський був основним гравцем киян аж до 1965 року, залишивши команду та разом із Валерієм Лобановським перейшовши до «Чорноморця».

Після завершення кар'єри став тренером, зробивши вагомий внесок у розвиток футболу в Україні. Але через горезвісну «п'яту графу» не міг працювати на повну силу – йому просто не давали цього робити.

У підсумку, пройшовши нелегкі випробування долі, в 1988 році Віктор Ізраїлевич разом із родиною емігрував до США. У передмісті Нью-Йорка Каневський відкрив власну футбольну школу, за першої можливості навідуючись до рідного Києва.

Йожеф Сабо у складі «Динамо» став чотириразовим чемпіоном СРСР (1961, 1966, 1967, 1968 рр.) та дворазовим володарем Кубка СРСР (1964, 1966 рр.). У 1962 році на Кубку світу Сабо не зіграв, зате чотирма роками пізніше в Англії сповна компенсував цей пробіл.

Після того, як залишив київське «Динамо», провів сезон 1970 року в луганській «Зорі», а потім у складі московського «Динамо» дістався у 1972-му році фіналу Кубка володарів Кубків УЄФА.

Завершивши кар'єру гравця, став тренером. У радянський період працював із луганською «Зорею», СКА (Київ), «Дніпром» (Дніпропетровськ).

Начальник «Динамо» Київ (1992, 1993). Віце-президент «Динамо» Київ (2000-2004). Чемпіон України 1994 та 1996, володар Кубка України 1996 та 2005. Очолював національну збірну України. Заслужений тренер України. Кавалер орденів «За заслуги» ІІІ (1999), ІІ (2004) та І (2011) ступенів.

В останні роки працює на телебаченні в якості футбольного експерта.

Віктор Серебряников у складі «Динамо» п'ять разів ставав чемпіоном СРСР, двічі вигравав Кубок СРСР. У 1962 році Віктор Петрович на Кубку світу не зіграв, зате з лишком компенсував цей пробіл у 1966 та 1970 роках.

Повісивши бутси на цвях, він, за власним зізнанням, залишив після себе в клубі гідну заміну. «Мені Дід (головний тренер команди Віктор Маслов) казав: «Усі колись підемо. Тому думай, хто буде грати після тебе». Я йому: «Володя Веремієв». Маслов не підпускав його до основи. Мовляв, фізично не готовий. Але не все фізичні кондиції вирішують. У Веремієва світла голова: він міг віддати пас туди, куди потрібно, метрів на 30-35. А це для півзахисника багато значить».

Тренував у 70-х роках без особливого успіху «Фрунзенець» (Суми) та «Ниву» (Підгайці).

Кавалер орденів «За заслуги» III (2004) та II (2011) ступенів.

Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv


Відео 10.06 Чилі-СРСР http://www.fcdynamo.kiev.ua/news/news/d ... rik_video/


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 21 червня 2014, 11:03 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Англія – 1966 рік (+ ВІДЕО)

ВІдео чвертьфінал1966 Угорщина-СРСР http://www.fcdynamo.kiev.ua/news/news/d ... rik_video/
.
[quote] [Чемпіонат світу 1966 року проводився у країні-родоначальниці футболу.

За два роки до мундіалю збірна СРСР удруге поспіль вийшла до фіналу чемпіонату Європи, але цього разу поступилася господарям континентальної першості, збірній Іспанії.

Поразка у вирішальному матчі ідейному опоненту Радянського Союзу була розцінена як незадовільний результат, і, незважаючи на виграш збірною срібних медалей, Костянтина Бєскова було звільнено з посади головного тренера.

Посаду керманича збірної було довірено Миколі Петровичу Морозову, який до того тренував московські «Локомотив» та «Торпедо», а також дніпропетровський «Металург» (таку назву в ті часи мав ФК «Дніпро»). І саме він привів збірну СРСР до її найбільшого досягнення на чемпіонатах світу.

Найкращі у відборі

Відбірковий турнір у зоні УЄФА збірна СРСР завершила із найкращим результатом серед усіх груп. Щоправда, цього разу команда потрапила до відбіркової групи, складеної з чотирьох команд. У травні та червні 1965 року наша збірна здобула три домашні перемоги – над Грецією (3:1), Уельсом (2:1) та Данією (6:0). У жовтні підопічні Морозова переграли в гостях Грецію (4:1) та Данію (3:1), а в останній грі, яка вже нічого для них не вирішувала, поступилися Уельсу (1:2). Загалом збірна СРСР забила найбільше м’ячів серед усіх команд відбору – 19, пропустивши лише шість.

У відбіркових матчах взяли участь троє київських динамівців – воротар Віктор Банніков, півзахисник Йожеф Сабо та нападник Віталій Хмельницький. Усі вони відіграли по два матчі кваліфікації.

У стартовому матчі відбіркового раунду проти збірної Греції Віктору Баннікову вперше довірили захищати ворота збірної в офіційному матчі (напередодні цієї гри травму отримав основний воротар збірної – легендарний Лев Яшин). Йожеф Сабо відзначився забитим м’ячем у переможному виїзному матчі проти збірної Данії в Копенгагені, який і гарантував збірній СРСР потрапляння до фінальної стадії світового форуму.

Виступ, що став найуспішнішим в історії

У фінальному турнірі збірна Радянського Союзу потрапила до 4-ї групи разом із національними командами Італії, Чилі та КНДР.



До заявки команди Морозова на турнір увійшли п’ятеро динамівців – воротар Віктор Банніков, захисник Леонід Островський (перший ліворуч), півзахисники Йожеф Сабо та Віктор Серебряников (четвертий праворуч), а також нападник Валерій Поркуян.

Один матч збірна мала провести в Мідлсбро, інші два – у Сандерленді, неподалік від якого, а саме в місті Дарем, команда зупинилася.



У стартовій грі, яка відбулася 12 липня в Мідлсбро та зібрала 23,000 глядачів, наша збірна переграла «темну конячку» мундіаля – команду Північної Кореї (3:0). У цій грі взяли участь двоє динамівців, інші троє опинилися в запасі. Леонід Островський надійно цементував оборону, а Йожеф Сабо відзначився двома гольовими передачами.

Найбільш інтригуючий поєдинок групи, Італія – СРСР, прийшовся на другий тур та відбувся у Сандерленді, за присутності 31,898 глядачів. «Скуадра адзурра» вважалася фаворитом гри, проте перемогу здобули радянські футболісти завдяки єдиному голу Численка (1:0). У грі взяв участь Йожеф Сабо, який відзначився єдиним попередженням у матчі. Завдяки цій перемозі збірна СРСР першою серед усіх країн-учасниць мундіалю забезпечила собі вихід до чвертьфіналу.

У матчі завершального туру, який відбувся в тому таки Сандерленді 20 липня та зібрав 16,000 глядачів, підопічні Морозова здобули перемогу над збірною Чилі (2:1) та зі стовідсотковим результатом завершили виступ у групі на першому місці. У цьому матчі взяли участь троє динамівців – Леонід Островський, Віктор Серебряников та Валерій Поркуян. Саме Поркуян приніс перемогу СРСР у цьому матчі, спочатку відкривши рахунок на 29-й хвилині зустрічі, а потім, уже за рівного рахунку, забивши вирішальний м’яч на 86-й хвилині.



Чвертьфінальний матч збірна Радянського Союзу зіграла також у Сандерленді, на стадіоні «Рокер Парк», що цього разу зібрав 26,844 глядачі. Суперником нашої команди стала збірна Угорщини (див. усю гру на ВІДЕО), яка у своїй групі сенсаційно переграла та випередила самих «кудесників м’яча», бразильців.

У чвертьфіналі зіграли двоє динамівців – Йожеф Сабо (перший ліворуч у верхньому ряду) та Валерій Поркуян (другий ліворуч у нижньому ряду), який добре проявив себе в попередньому матчі, причому другий відзначився забитим м’ячем після передачі першого. Уже на старті поєдинку команда Морозова повела в рахунку – гол забив Численко. Вдалим для збірної СРСР видався ій старт другого тайму – на 47-й хвилині динамівець Валерій Поркуян забив другий м’яч.

Із цим голом пов’язана цікава історія. Спочатку вважалося, що Поркуян забив цей м’яч головою, однак сам автор голу спростував цей міф, запевнивши, що зробив це ногою (ми ж у цьому можемо пересвідчитися, переглянувши відео наприкінці матеріалу): «На початку другого тайму м'яч зі стандарту подав Сабо, я збирався вдарити по ньому головою, але в останню мить він опустився, й я підставив «щічку». Це я повідомляю тим, хто казав: «Ви ж головою забили!», а я відповідав: «Ні, ногою», до суперечку доходило. Один м'яч угорці відіграли й почали нас сильно притискати. Мені довелося відійти, щоб допомагати захисту. Морозов кричить із лавки: «Валерію, вперед!» Але обстановка була такою, що змусила мене повернутися назад. Бене завдає удару по воротах, м'яч від Яшина відскакує. Знову удар! А я вже стою у воротах, м'яч поцілив мені на груди, й я вибив його в аут. У другому таймі я з того боку грав, де сиділи запасні. Пробігаю повз Морозова: «Ну що – вперед чи назад?». А він: «Давай, грай, грай! Валерію, все гаразд!». Усе, 2:1, ми – у півфіналі! Мене хлопці після гри обнімали, цілували. Винесли з поля на руках. Усі були задоволені!»



У півфінальній грі, яка відбулася 25 липня на ліверпульському стадіоні «Гудісон Парк» за присутності 43,921 глядача, збірній СРСР протистояла ФРН. Участь у цій грі взяли ті самі двоє динамівців Києва, що й у чвертьфіналі, – Йожеф Сабо та Валерій Поркуян.

Із перших хвилин німці грали дуже грубо, й уже на сьомій хвилині Йожефу Сабо розбили гомілкостопний суглоб. У такому грубому, навіть провокативному стилі збірна ФРН провела весь матч, розповідає Віктор Серебряников: «Жорсткий був футбол, я би навіть сказав – жорстокий. У нас і так півкоманди травмованих, а тут ще й німці, які звикли грати «на силу». Суперники нав'язали нашій команді атлетичну боротьбу. Часті сутички, фоли, на які суддя-італієць просто закривав очі. В результаті не витримали нерви у Численка, він піддався на провокацію, тому його вилучили з поля. А виграти у німців вдесятьох було, переконаний, неможливо. Хоча наші старалися, боролися до останнього».

На 42-й хвилині збірна ФРН повела в рахунку після голу Хельмута Халлера, а на 68-й Франц Бекенбауер забив другий м’яч. Утім, навіть граючи в меншості після вилучення Численка, радянські збірники не здалися й на 87-й хвилині відіграли один м’яч, автором якого став динамівець Поркуян. На передостанній хвилині він міг забити вдруге, проте не використав свій момент, і до фіналу пройшли німці (1:2).



28 липня на лондонському «Вемблі» за присутності 87,696 глядачів збірна СРСР у матчі за третє місце поступилася Португалії (1:2), а двома днями потому господарі турніру, англійці, у фіналі лише в овертаймі здолали збірну ФРН (4:2). Із динамівців Києва у «втішному фіналі» взяв участь лише Віктор Серебряников, Йожефу Сабо зіграти завадила травма, якої він зазнав під час гри з ФРН.

Як відомо, бронзові нагороди на чемпіонатах світу дають як за третє місце, так і за четверте. Тож, бронзовими призерами мундіалю (що, до речі, є найвищим досягненням збірної СРСР на цьому турнірі в історії) стали київські динамівці, які в тому ж році стали чемпіонами Радянського Союзу, Віктор Банніков, Леонід Островський (два матчі у фінальній частині), Йожеф Сабо (чотири матчі, три гольові передачі), Віктор Серебряников (два матчі) та Валерій Поркуян (три матчі, чотири голи).

Гра долі

Валерія Поркуяна було визнано одним із відкриттів ЧС-1966. Утім, до остаточної заявки збірної на чемпіонат він потрапив в останній момент. Його було включено замість іншого нападника київського «Динамо» Віталія Хмельницького.

Про те, що стало причиною цього, розповідав сам Віталій Григорович: «Проводили ми якось матч у Тбілісі проти шотландського «Селтика». Грав у них правий захисник Крейг – із довгим-довгим носом. Серебряников йому в цей ніс і дав, що аж кров пішла. А боковий арбітр показує головному: мовляв, бив Хмельницький. От і вилучили мене ні за що. Незабаром полетів до Південної Америки зі збірною – там секунд двадцять був на полі! Знову вилучили! Потім у Ростові 5:0 виграємо – а їхній молодий футболіст Славко Афонін усе мене б'є та б'є. Не витримав, штовхнув його. Знову червона! Я не запальний, після цього в мене навіть попереджень не було. Але через ці три епізоди відчепили від чемпіонату світу-1966 в Англії. Сказали – Хмельницький себе не контролює. Взяли Поркуяна. Валерик в Англії забив чотири – а повернувся до Києва й сів на лавку. Куди його випускати – якщо є Бишовець та Хмельницький?»

Справді, один із героїв ЧС так і не став ключовим гравцем у київському «Динамо». Після завершення сезону 1969 року вирішив змінити команду, й Віктор Маслов погодився на перехід Поркуяна до «Чорноморця». Там він знову засяяв та отримав запрошення на ЧС-1970, де, щоправда, не зіграв жодного матчу. Із 1972 до 1975 року грав за дніпропетровський «Дніпро», де був незмінним гравцем основного складу за керівництва Валерія Васильовича Лобановського.

У чемпіонатах СРСР Поркуян провів 58 матчів (12 м’ячів) за «Динамо» (Київ), 85 (22) за «Чорноморець», 103 (18) за «Дніпро». За збірну СРСР провів вісім матчів, забив чотири голи.

Одного разу, коли Поркуян грав у матчі ветеранів, до нього підійшов голова одного з колгоспів одеської області та запропонував тренерську посаду команди колгоспу. На цій посаді легендарний футболіст працював протягом десяти років. У 90-ті роки на запрошення Леоніда Буряка увійшов до його тренерського штабу в «Чорноморці», де працює й зараз, вже в якості одного з асистентів Романа Григорчука.

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2004). 19 лютого цього року на алеї футбольної слави ФК «Чорноморець» (Одеса) було відкрито іменну плиту, присвячену Валерію Поркуяну.

Віктор Банніков провів свій перший матч у складі збірної СРСР 29 листопада 1964 року, й відразу ж відстояв на «нуль» (СРСР – Болгарія – 0:0).



Перший офіційний матч він зіграв 23 травня 1965 року в Москві, коли збірна Радянського Союзу перемогла Грецію. Провівши два матчі кваліфікації, він поїхав до Англії, але там так і не зіграв жодного матчу, оскільки був дублером Льва Яшина, який блискуче провів увесь ЧС.

У 1970 році Баннікова було удостоєно звання «Воротар року», а також було визнано третім футболістом року в СРСР, однак він не потрапив на ЧС-1970 року в Мексиці. Зате він брав участь у чемпіонаті Європи – 1972, коли вже був гравцем московського «Торпедо», але й тоді він не був основним воротарем, провівши лише дві гри відбіркового раунду, оскільки пост номер один у збірній на той момент належав іншому київському динамівцю, Євгену Рудакову. Останній матч за збірну провів 6 серпня 1972 року проти Швеції.

У складі київського «Динамо» Банніков виступав із 1961 до 1969 року, провівши за цей період 151 матч та пропустивши в них 122 голи.

Заслужений майстер спорту СРСР (1991). Президент Федерації футболу України з 1991 до 1996 року. Перший віце-президент Федерації футболу України з 1996 до 2001 року. Пішов із життя 25 квітня 2001 року у віці 62 років. Починаючи з 1998 року, щорічно проводиться турнір пам'яті Віктора Баннікова. На його честь названо навчально-тренувальний комплекс, що розташований у Києві, неподалік від НСК «Олімпійський».

Леоніда Островського (на фото п'ятий праворуч) уперше було викликано до збірної СРСР у 1958 році, готуватися до ЧС-1958.



Але на турнірі не зіграв жодного разу, компенсувавши цей пробіл на ЧС-1962, де він узяв участь у чотирьох матчах фінальної частини. На той момент захисник виступав за московське «Торпедо».

До Англії на ЧС-1966 Островський їхав уже в якості гравця київського «Динамо».

На перехід до стану «біло-синіх» він вирішився у 1963 році. Це викликало негативну реакцію у начальників команди «Торпедо». Островського обіцяли дискваліфікувати та змусили не грати майже півроку: він виступав лише в іграх на першість Києва та в дублі киян під чужим прізвищем. Але в підсумку грати Островському все ж таки дозволили, й він одразу став гравцем основи.

За «Динамо» (Київ) захисник провів 135 матчів у чемпіонатах СРСР, поки в 1968 році через травму не завершив кар'єру. Згодом працював тренером у дитячій школі київського «Динамо».

Після розлучення з дружиною в 1976 році пішов із футболу, мешкав у Києві, працював бригадиром вантажників на винзаводі. Пізніше працював вантажником на тютюновій фабриці, потім начальником дільниці в РСУ. Окрім того, займався реставрацією пам’ятників у майстерні Києво-Печерської лаври. У 90-і роки знову працював у «Динамо», де йому спочатку запропонували роботу інструктора в міськраді «Динамо», а згодом і тренера у ДЮФШ.

Леоніда Островського було удостоєно звання майстра спорту (1959), майстра спорту міжнародного класу (1966), заслуженого майстра спорту СРСР (1991). Увійшов до символічної збірної України ХХ століття. Пішов із життя 16 квітня 2001 року у віці 65 років. Поховано його було на Байковому кладовищі.

Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
/quote]


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 21 червня 2014, 11:08 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
Мексика – 1970 рік
Відео група 1 СРСР-Бельгія 1970 http://www.fcdynamo.kiev.ua/news/news/d ... _1970_rik/

Цитата:
У 1968-му році збірна СРСР залишилася без медалей на чемпіонаті Європи.

У півфіналі після нульової нічиї з Італією за волею жереба до фіналу вийшли саме суперники радянської команди. А в матчі за третє місце підопічні Михайла Якушина поступилися Англії 0:2. Виступ збірної СРСР на цьому чемпіонаті було визнано вкрай невдалим. У двох матчах фінального турніру не було забито жодного м'яча. Наставника нашої збірної Михайла Якушина, хоча й не відразу, але було відправлено у відставку.

До Мексики – на одному диханні

Чемпіонат світу з футболу 1970-го року став дев'ятим організованим та проведеним під егідою ФІФА. Він пройшов із 31-го травня до 21-го червня в Мексиці. Вперше матчі Кубка світу відбулися на території країни, що була членом КОНКАКАФ, і вперше – за межами Європи та Південної Америки.

На шістнадцять місць у фінальному турнірі претендували 75 країн. Мексика, як господарка чемпіонату, та Англія, як чемпіонка світу, отримали путівки автоматично, решта 14 місць були розіграні у відбірковому турнірі.

В Європі 29 країн були поділені на 8 груп по 3 або 4 команди в кожній (три групи по 3 країни та п'ять груп по 4 країни). Команди грали кожна з кожною вдома та в гостях. До фінальної частини потрапляли лише переможці груп.



Збірна СРСР потрапила до четвертої групи разом із Північною Ірландією та Туреччиною. Відбіркові матчі відбулися восени 1969 року.

У першому поєдинку збірна Радянського Союзу, якою керував Гавриїл Качалин, на виїзді в Белфасті, на стадіоні «Віндзор Парк», розписала нульову нічию з командою Північної Ірландії. За цим спостерігали 35138 глядачів. У матчі взяли участь четверо динамівців: Євген Рудаков, Володимир Мунтян, Анатолій Пузач та Віталій Хмельницький. Останній отримав травму – порвав м'яз – та був замінений на 75-й хвилині. Але Хмельницький встигнув зіграти останній відбірковий матч у Стамбулі проти Туреччини, в якому його команда перемогла 3:1 та потрапила до фінальної частини, а він сам відзначився забитим м'ячем зльоту, майже сидячи.

У другому матчі, в Києві на Центральному стадіоні проти Туреччини, який зібрав аудиторію в 71,115 глядачів, представництво динамівців також становило четверо гравців. Лише замість Хмельницького вже грав Віктор Серебряников, а замість Пузача – Анатолій Бишовець. Мунтян записав на свій рахунок два з трьох забитих м'ячів нашої збірної у ворота турків.

За сім днів, 22-го жовтня, в Москві на Центральному стадіоні імені В. І. Леніна за присутності 83,057 глядачів було переможено збірну Північної Ірландії – 2:0. Цього разу на полі знайшлося місце п'ятьом згадуваним динамівцям. Бишовець записав на свій рахунок забитий м'яч, а Серебряников відзначився двома гольовими передачами.

У заключному матчі групового етапу, який відбувся у Стамбулі на стадіоні «Алі Самі Єн» та зібрав на трибунах 29,642 глядача, як ми вже згадували, СРСР упевнено здолала турків. У зустрічі змогли взяти участь всі шестеро представників «Динамо», але Рудаков поступився місцем у воротах Кавазашвілі. Набравши сім очок, збірна СРСР з першого місця пакувала валізи до Мексики.

Дикий Кабан, П'яний Вовк та Сліпий Кінь


На чемпіонаті світу 1970-го року вперше в історії було проведено церемонію відкриття. Після цього на поле стадіону «Ацтека» в Мехіко за присутності 107,000 глядачів вийшли господарі та збірна СРСР. Забитих голів у ньому глядачі так і не побачили, а п'ятеро динамівців, за винятком Рудакова, взяли участь у грі. До слова, Анатолій Пузач увійшов до історії футболу як перший гравець, який офіційно вийшов на заміну (із введенням правила про заміни ФІФА).

Надалі радянські та мексиканські футболісти здобули по дві перемоги над збірними Бельгії та Сальвадору й посіли перші два місця в групі.



За шість днів на тому ж стадіоні радянські футболісти перемогли збірну Бельгії – 4:1 (95,261 глядач). Цього разу на поле вийшли лише три представника «Динамо» – Мунтян, Бишовець та Хмельницький, але й вони були на провідних ролях – динамівці забили три м'ячі з чотирьох командних. Бишовець записав на свій рахунок два голи та гольову передачу, а Хмельницький – гол після власного ж суперпроходу та асист, як прийнято казати сучасною мовою.

У заключній зустрічі 10-го червня підопічні Качаліна не відчули жодних проблем із Сальвадором, перегравши їх 2:0 на вже звичному та рідному стадіоні «Ацтека» (89,979 глядачів). І знову всі динамівці, за винятком Рудакова, долучилися до тріумфу. І знову голи організували київські динамівці: в обох випадках Мунтян знаходив пасом Бишовця, й той майстерно завершував передачі.

У чвертьфіналі на радянську збірну чекала команда Уругваю. І, мабуть, саме цей поєдинок став найбільш драматичним. Він зібрав на трибунах стадіону «Ацтека» 26,085 глядачів.



Забігаючи наперед, відзначимо, що збірна СРСР пропустила в Мексиці лише два м'ячі, причому один із них саме у чвертьфінальному матчі з уругвайцями. Гра з обох сторін була жорсткою: футболісти поділилися – кожен грав із кожним. А горезвісний м'яч було забито незадовго до завершення додаткового часу з очевидним порушенням правил за потурання голландського судді Ван Равенса. Уругвайський нападник Кубілла за кілька хвилин до завершення гри, намагаючись з флангу пробитися до воріт суперника, впустив м'яча за лицьову лінію. Футболісти збірної СРСР виключилися з гри. Поки радянські захисники чекали на реакцію судді, Кубілла швиденько переправив м'яча верхом партнеру. Свисток не пролунав, й Еспарагго, не зустрівши жодного опору, головою спрямував м'яча у ворота Кавазашвілі. Протест гравців та тренерів нічого не дав. Саме цей гол вибив збірну Радянського Союзу з турніру.



Своїми спогадами про цей момент ділиться учасник тієї зустрічі Віталій Хмельницький: «Тоді всі наші зупинилися. Пішла передача до штрафного майданчика, нападник уругвайців Еспарраго забиває м'яча й дивиться на суддю. І ми теж дивимося. А той раптом показує на центр. Можна припустити, що йому за це дали великі гроші».

У чвертьфіналі, окрім Хмельницького, збоку динамівців узяли участі ще Мунтян та Бишовець. До слова, останній став найкращим бомбардиром команди та визнаний найкращим гравцем збірної СРСР на чемпіонаті світу-1970.

У підсумку, Уругвай поступився в півфіналі 1:3 Бразилії, яка й стала переможцем, перегравши у фіналі дворазового чемпіона світу Італію 4:1. Таким чином, бразильці втретє виграли Кубок Жюля Риме й отримали його назавжди.

- Цікаво, що в тому, що команда не змогла вийти до півфіналу, керівництво звинуватило всіх гравців, особливо киян – Бишовця, Серебряникова, Мунтяна та мене, – згадує Хмельницький. – Звинуватили в тому, що ми були в поганій формі. А ми з шести м'ячів забили п'ять! Пізніше один журналіст запитав мене: «А чи могли б ви виграти чемпіонат світу в Мексиці?». Я кажу: «Ні». – «Чому?». – «Знаєте, тому що в нас попереду була трійка нападників – Дикий Кабан (Єврюжихін), П'яний Вовк (Бишовець) та Сліпий Кінь». Всі розсміялися. «А ви хто?». – «А я, – кажу, – Сліпий Кінь». Коли ще в «Шахтарі» грав, був на полі егоїстом, партнерів не помічав. Для мене розлучитися з м'ячем було все одно, що розлучитися з дружиною.

Гра долі


Ось як склалася доля гравців «Динамо», які брали участь у чемпіонаті світу, який проходив у Мексиці.

Володимир Мунтян, коли був гравцем, закінчив Інститут фізкультури та юридичний факультет Київського державного університету, потім – аспірантуру факультету міжнародних відносин.



У 1980 році став граючим тренером київського СКА, одночасно працюючи в Київському вищому танковому інженерному військовому училищі на кафедрі фізпідготовки факультету з підготовки іноземних фахівців. Потім Мунтян став головою Київської міської федерації футболу та членом президії Федерації футболу України.

У 1986-1988 роках працював на Мадагаскарі, тренуючи клуб КОСФАП (Антананаріву), привів його до чемпіонського звання в 1988 році.

У 1992-1994 роках був головним тренером олімпійської збірної України, в 1995-1997 – збірної Гвінеї, вивівши її в 1998 році до фінального турніру Кубка Африки. З 1998 до 2005 року тренував різні клуби України та російську «Аланію». Виконував обов'язки головного тренера молодіжної збірної України, до 2010-го року працював старшим тренером молодіжної команди «Динамо».

Володимир Федорович – голова Комітету національних збірних Федерації футболу України. З квітня 2007 року – президент Асоціації ветеранів футболу України.

З травня 2014-го року президент Громадської Організації «ВЕТЕРАНИ ФК «ДИНАМО» КИЇВ».

Євген Рудаков у 1980-х роках працював у київському клубі «Зміна», в 1990-х – в спортінтернаті, потім перейшов до дитячо-юнацької школи київського «Динамо» імені В. В. Лобановського, де й працював тренером до кінця своїх днів. Помер 21-го грудня 2011-го року у віці 69 років. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2004), медаллю «За трудову відзнаку» (1972).

Анатолій Бишовець закінчив грати рано, в 27 років, через рецидив травми коліна, яку отримав у 23 роки.



Працював головним тренером юнацьких збірних УРСР та СРСР. Олімпійська збірна СРСР під його керівництвом виграла золоті медалі на Іграх у Сеулі в 1988 році.

У 1990-1992 роках – головний тренер збірної СРСР та збірної СНД. У 1994-1996 роках – генеральний консультант національної збірної Південної Кореї, яку вивів до фінального турніру чемпіонату світу-1994. Потім Бишовець очолив національну та олімпійську збірні Південної Кореї. Головний тренер збірної Росії в1998-му році.

На клубному рівні тренував «Динамо» (Москва), «Зеніт» (Санкт-Петербург), «Томь», «Локомотив» (Москва), АЕЛ (Лімасол), «Шахтар» (Донецьк), «Маритиму» (Фуншал, Португалія). Був віце-президентом ФК «Хімкі», спортивним директором шотландського клубу «Хартс» (2004-2005).

Анатолій Пузач у 1974-му році вже входив до тренерського штабу Лобановського в «Динамо». До осені 1990 року Пузач був асистентом, а після від'їзду Лобановського на Близький Схід очолив «Динамо». У 1992 році Пузача звільнили з посади після того, як команда не змогла виграти перший чемпіонат України, програвши у фіналі сімферопольській «Таврії».

Він повернувся до футболу після приїзду Лобановського в 1997-му році – співпраця тривала до 2001 року, коли продовжувати роботу асистенту завадили серйозні проблеми зі здоров'ям. Анатолій Пузач помер після тривалої важкої хвороби 19 березня 2006 року. Похований на Лісовому кладовищі в Києві.

Після завершення ігрової кар'єри Віталій Хмельницький працював головним тренером команди «Граніта» (Черкаси) (1973-1974) та «Кривбасу» (1978-1979).

До останнього часу був тренером у футбольній школі київського «Динамо» ім. Лобановського. Серед відомих вихованців Хмельницького-тренера – Сергій Заєць, Юрій Дмитрулін, Ілля Цимбалар.

Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 21 червня 2014, 12:18 
Офлайн
Администратор

З нами з: 10 травня 2014, 17:34
Повідомлення: 499
ФРН 1974 рік (+ ВІДЕО)
Відео
http://www.fcdynamo.kiev.ua/news/news/d ... rik_video/

Цитата:
Десятий ювілейний чемпіонат світу з футболу мав пройти на території Федеративної республіки Німеччини.

Збірна СРСР чотири рази поспіль виборювала путівку на Мундіаль, тож радянські вболівальники чекали на продовження приємної тенденції. Тим паче, що збірна СРСР на той момент була чинним віце-чемпіоном Європи (Бельгія-72) та бронзовим призером Олімпійських Ігор (Мюнхен-72).

Аби потрапити до списку 16 щасливчиків, які влітку 74-го року на полях ФРН мали розіграти корону світового футболу, збірна Радянського Союзу мала пройти відбірковий раунд. Європейська континентальна зона отримала 9,5 путівок до фінальної частини чемпіонату. ФРН потрапила туди автоматично, як господар змагань, а інші країни Старого світу були поділені на 9 груп по 3 та 4 команди в кожній.

Переможці перших восьми груп одразу отримували путівки на Мундіаль, а тріумфатор останньої дев’ятої групи мав зіграти у стикових поєдинках проти команди, яка представляла Південну Америку. За іронією долі, збірна СРСР потрапила саме до останньої групи, тож оминути стадію плей-оф не могла в будь-якому випадку.

Боротьба за плей-офф

Компанію збірній СРСР по дев’ятій відбірковій групі склали команди Ірландії та Франції. У стартовому поєдинку відбору підопічні Олександра Пономарьова на «Парк де Пренс» за присутності майже 30 тисяч глядачів мінімально поступилися французам. Єдиним голом у матчі на 60-й хвилині відзначився Жорж Берета.

Але турнірну дистанцію, що залишилася, збірна СРСР пройшла на одному диханні.



Дві поспіль перемоги над ірландцями (1:2, 1:0, на фото) та переконливий реванш за поразку в першому турі у грі проти французів.

За присутності 76 тисяч 604 глядачів радянські футболісти реабілітувалися перед власними шанувальниками, перемігши збірну Франції з рахунком 2:0 та забезпечивши собі підсумкову першу позицію у відбірковій групі. Зазначимо, що під час відбіркової кампанії біля керма збірної СРСР відбулася тренерська зміна. Після перших двох матчів замість Олександра Пономарьова головним тренером команди став Євген Горянський.

Загалом у відбіркових поєдинках зіграли п’ятеро динамівців. По 3 матчі зіграли Володимир Мунтян (один гольовий пас), Олег Блохін (1 гол) та Віктор Колотов (1 гол). Двічі в іграх проти французів ворота радянської команди захищав Євген Рудаков, пропустивши при цьому один м'яч. Анатолій Пузач з'явився на полі одного разу у виїзному матчі проти ірландців та записав до свого активу гольову передачу.

Остання перешкода

Останньою перепоною для радянських футболістів на шляху до світового форуму слала збірна Чилі, яка стала переможцем 3-ї відбіркової групи в Південній Америці.

Перший стиковий матч команди провели в Москві. Цього дня у відбірковій кампанії до ЧС-1974 дебютував ще один київський динамівець. Мова про Михайла Фоменка. 26-го вересня 1973 року на Центральному стадіоні імені В.І. Леніна за присутності 60 тисяч глядачів чилійці відстояли нульову нічию на виїзді, розраховуючи на домашній поєдинок.

А ось тут і розпочалося найдраматичніше. Справа в тому, що в цей час у Чилі відбувся військово-політичний переворот.




Тож Федерація футболу СРСР почала наполегливо рекомендувати ФІФА поміркувати над можливістю перенести матч-відповідь із буремного Сантьяго на нейтральну територію. Але міжнародна федерація не знайшла причин для переносу поєдинку й у підсумку збірна Радянського Союзу відмовилася летіти на вирішальний матч.

21-го листопада 1973 року відбувся один із найдивніших матчів в історії світового футболу.



За присутності п`яти тисяч глядачів після свистка арбітра збірна Чилі розіграла м'яч у центрі поля, довела його до порожніх воріт суперника, який був відсутнім, та забила м'яч (вернє фото).

У результаті було визнано перемогу чилійців з рахунком 1:0, яку потім ФІФА перекваліфікувала на технічну поразку (3:0).

Таким чином, збірна СРСР опинилася поза бортом світової першості...


Гра долі

Як же у подальшому склалася доля динамівців Києва, які допомагали збірній СРСР боротися за путівку на світовий форум, що проходив у ФРН.

Представник сумської школи футболу Михайло Фоменко грав у київському «Динамо» до 1978-го року, аж до завершення професійної кар’єри. Разом із киянами виграв Кубок володарів Кубків та Суперкубок Європи. Неодноразово ставав чемпіоном країни та вигравав Кубок СРСР.

Тренерську кар`єру розпочав у рідних Сумах, очоливши місцевий клуб «Фрунзенець». Після цього тренував «Десну» м. Чернігів, «Кривбас» м. Кривий Ріг, «Гурію» м. Ланчхуті, «Рашид» м. Багдад, «Автомобіліст» м. Суми. З 1992 до 1993 року був головним тренером київського «Динамо». Потім потренував національну збірну Гвінеї, очолював харківський «Металіст», київський ЦСКА, запорізький «Металург», сімферопольку «Таврію» та белгородський «Салют».

Із 26-го грудня 2012 року Михайло Фоменко є головним тренером національної збірної України.

Після вищезгаданої відбіркової кампанії Володимир Мунтян виграв із київським «Динамо» Кубок володарів Кубків та Суперкубок УЄФА.

У 1978 році, керуючи автомобілем, Мунтян потрапив у аварію, після якої з переломами двох хребців та іншими травмами опинився надовго в лікарні.

У 1980 році став граючим тренером київського СКА, одночасно працюючи в Київському вищому танковому інженерному військовому училищі на кафедрі фізпідготовки факультету з підготовки іноземних фахівців. Потім Мунтян став головою Київської міської федерації футболу та членом президії Федерації футболу України .

У 1986-1988 роках працював на Мадагаскарі, тренуючи клуб КОСФАП (Антананаріву), привів його до чемпіонського звання в 1988 році.

У 1992-1994 роках був головним тренером олімпійської збірної України, у 1995-1997 рр. – збірної Гвінеї, вивівши її в 1998 році до фінального турніру Кубка Африки. З 1998 до 2005 року тренував різні клуби України та російську «Аланію».



У 2008 році виконував обов'язки головного тренера молодіжної збірної України. З 2008 до 2010 рр. працював із молодіжною командою київського «Динамо». З квітня 2007 року – президент Асоціації ветеранів футболу України.

З травня 2014-го року президент Громадської Організації «ВЕТЕРАНИ ФК «ДИНАМО» КИЇВ».

Віктор Колотов очолює список гравців, які виводили «динамівців» на поле з капітанською пов'язкою, зупинившись на цифрі у 198 офіційних матчів. Сталося це в 1981 році, коли Віктор Михайлович вирішив завершити професійну кар`єру гравця.



З 1984 до 1992 рр. був асистентом головного тренера київського «Динамо». З 1993 року розпочав власну тренерську діяльність, очоливши бориспільський «Борисфен». У 1995-1996 та 1998-1999 рр. – головний тренер молодіжної збірної України. У перерві роботи в українській молодіжці спробував себе в якості наставника івано-франківського «Прикарпаття».

Помер 3 січня 2000 року, у віці 50 років.

Анатолій Пузач завершив ігрову кар’єру в 1973 році. У вересні цього ж року до Києва з Дніпропетровська приїхав Валерій Васильович Лобановський, тож у новому чемпіонаті Пузач уже входив до тренерського штабу Лобановського. До осені 90-го року Анатолій Пузач був асистентом, а після від'їзду Лобановського на Близький Схід очолив київське «Динамо»

Перший сезон під орудою Пузача для «біло-синіх» виявився провальним — чвертьфінал Кубка Кубків УЄФА поряд із п'ятим місцем в останньому розіграші Чемпіонату СРСР та лише 1/16 розіграшу Кубка СРСР. Наступний сезон виявився своєрідним «дежавю» — вдалий виступ в Європі (чвертьфінал Кубка Європейських чемпіонів) та невдалий виступ в Україні (2 місце в чемпіонаті та лише 1/4 фіналу Кубка України). Після невдалого старту в наступному Анатолія Кириловича звільнили з посади.

Анатолій Пузач повернувся до футболу після приїзду Лобановського у 1997 р. Співпраця тривала до 2001 року, коли продовжувати роботу асистенту завадили серйозні проблеми зі здоров'ям.

Видатний футболіст та тренер помер після тривалої хвороби 19 березня 2006 року, у віці 64 років.

Голкіпер Євген Рудаков закінчив ігрову кар’єру у 1977 році, вигравши з київським «Динамо» Кубок Кубків та Суперкубок УЄФА.



У тренерській кар’єрі Рудакова лише два професійних клуба – у 1979-му він працював з івано-франківським «Спартаком», а у 1994-му очолював кременчуцький «Кремінь».

У рейтингу найкращих воротарів Європи ХХ століття посів 42-ге місце.

Пішов із життя 21 грудня 2011 року, у віці 69 років.

Після невдалого відбору на світовий форум 74-го року професійна кар`єра Олега Блохіна стрімко злетіла вгору.

Зігравши велику роль у тому, що київське «Динамо» в 1975 році вперше здобуло Кубок Кубків та Суперкубок УЄФА, Блохіна було визнано найкращим футболістом Європи.

Незважаючи на блискучу гру Блохіна, лише в тридцятирічному віці він уперше взяв участь у чемпіонаті світу, що проходив в Іспанії. В тому ж таки 1982 році його запросили до збірної Європи, що проводила матч зі збірною світу. А ще раніше він грав у збірній ФІФА в матчах із дортмундською «Борусією» та іспанською «Барселоною».

За чотири роки форвард вдруге поспіль узяв участь у чемпіонаті світу.

У підсумку в рідному київському «Динамо» він грав до 1987 року, віддавши клубу вісімнадцять років. Останній свій гол за київське «Динамо» Олег Блохін забив 20 листопада 1987 року в матчі на Кубок СРСР проти волгоградського «Ротора». Це був його 314-й гол у всіх проведених ним матчах. У чемпіонаті СРСР він забив 211 м'ячів — це досягнення так ніхто не зміг перевершити.

Завершивши в 1987 році свої виступи за київське «Динамо», Олег Блохін потім протягом року виступав за австрійську команду «Форвертс» та ще один сезон відіграв за кіпрський «Арис», після чого повісив свої бутси на цвях.

Саме в Греції у 1990 році Олег Блохін і розпочав свою тренерську кар`єру. Потренувавши місцеві «Олімпіакос», двічі «ПАОК», «Іонікос» та «АЕК», у 2003 році він стає до керма національної збірної України. Саме цей період, мабуть, був найбільш успішним у тренерській кар`єрі Олега Блохіна. Національна збірна України під його керівництвом уперше в своїй історії вийшла до фінальної частини чемпіонату світу, де змогла дістатися стадії чвертьфіналу.

Далі у його тренерській кар`єрі був ФК «Москва» та знову національна збірна України. У чемпіонаті Росії ФК «Москва» під його керівництвом посіла лише 9 місце, а збірна України на домашньому ЄВРО-2012 не змогла вийти з групи.



25 вересня 2012 року після відставки Юрія Сьоміна його було призначено на посаду головного тренера київського «Динамо». Олег Блохін ніколи не приховував, що мріяв попрацювати з рідним клубом. Але, на жаль, за два сезони, поки Олег Володимирович очолював киян, на команду чекали лише розчарування та антирекорди.

16 квітня 2014 року, одразу після матчу чемпіонату України проти «Шахтара», який було програно в Києві з рахунком 0:2, Олега Блохіна було звільнено президентом клубу Ігорем Суркісом за незадовільні результати, які показувала команда під його керівництвом.

Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv



Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 16 травня 2021, 11:35 
Офлайн

З нами з: 16 травня 2021, 10:28
Повідомлення: 2269
Джуф69.8BettBettPassQuelStayStanFlemКозлCodeCareExtrShinJameXerxAtlaUnitFiskBrenHadnПухоЛуки
ЛукьWindMozaголоSplaBlueсертКлимКулаSplaСопопроипроиEsteFusiлестХермМельBurnAtlaСвитViveобсл
PhilBenoFranстудигруAmorLegeKodaвелеFyodHummMarkHowaзавофакуLymaCarnГренКожуПервстудAnurСпив
OrdePushСушиSettTricTereАнноXVIIdowsУшакчелоруссTherTemp03-1ПодхFerrкланавтокрасCreePoisРжез
АртицветArtsсертменяБардFrauJetFNTRPРыбиПапаStefWillNokiHowaFIFAигруPulsУшакGuitHoliDancBeno
ParkPinoхороT-02HighCataFrigElecPrivFantRobeLasecybeаонтPartBossнаст9121HeliSuprкопесистfusi
JudaTangинстШашеScraКитаWindWindПустBorkлистDysoЕвстEmanzitaArthфакуФедеCharромаEasyЛитРАуди
ЛитРlychлитеИллюMichКомиРобеКохаимпеСлавКургдворSupeвечеТониSofiпольAlasНовоgeniЯковПоляТимо
Форм(197РябоГенкRoomРафиЛизизаниСолоChamКлемRudyEleaGrowUlysCoriИллюCityФормProsMacrT-02T-02
T-02wwwrRafaЛьвоСиниСолоЗотоTimoФормложнSympПопоИконtuchkasFupzDoug


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 06 червня 2021, 00:30 
Офлайн

З нами з: 16 травня 2021, 10:28
Повідомлення: 2269
http://audiobookkeeper.ruhttp://cottagenet.ruhttp://eyesvision.ruhttp://eyesvisions.comhttp://factoringfee.ruhttp://filmzones.ruhttp://gadwall.ruhttp://gaffertape.ruhttp://gageboard.ruhttp://gagrule.ruhttp://gallduct.ruhttp://galvanometric.ruhttp://gangforeman.ruhttp://gangwayplatform.ruhttp://garbagechute.ruhttp://gardeningleave.ruhttp://gascautery.ruhttp://gashbucket.ruhttp://gasreturn.ruhttp://gatedsweep.ruhttp://gaugemodel.ruhttp://gaussianfilter.ruhttp://gearpitchdiameter.ru
http://geartreating.ruhttp://generalizedanalysis.ruhttp://generalprovisions.ruhttp://geophysicalprobe.ruhttp://geriatricnurse.ruhttp://getintoaflap.ruhttp://getthebounce.ruhttp://habeascorpus.ruhttp://habituate.ruhttp://hackedbolt.ruhttp://hackworker.ruhttp://hadronicannihilation.ruhttp://haemagglutinin.ruhttp://hailsquall.ruhttp://hairysphere.ruhttp://halforderfringe.ruhttp://halfsiblings.ruhttp://hallofresidence.ruhttp://haltstate.ruhttp://handcoding.ruhttp://handportedhead.ruhttp://handradar.ruhttp://handsfreetelephone.ru
http://hangonpart.ruhttp://haphazardwinding.ruhttp://hardalloyteeth.ruhttp://hardasiron.ruhttp://hardenedconcrete.ruhttp://harmonicinteraction.ruhttp://hartlaubgoose.ruhttp://hatchholddown.ruhttp://haveafinetime.ruhttp://hazardousatmosphere.ruhttp://headregulator.ruhttp://heartofgold.ruhttp://heatageingresistance.ruhttp://heatinggas.ruhttp://heavydutymetalcutting.ruhttp://jacketedwall.ruhttp://japanesecedar.ruhttp://jibtypecrane.ruhttp://jobabandonment.ruhttp://jobstress.ruhttp://jogformation.ruhttp://jointcapsule.ruhttp://jointsealingmaterial.ru
http://journallubricator.ruhttp://juicecatcher.ruhttp://junctionofchannels.ruhttp://justiciablehomicide.ruhttp://juxtapositiontwin.ruhttp://kaposidisease.ruhttp://keepagoodoffing.ruhttp://keepsmthinhand.ruhttp://kentishglory.ruhttp://kerbweight.ruhttp://kerrrotation.ruhttp://keymanassurance.ruhttp://keyserum.ruhttp://kickplate.ruhttp://killthefattedcalf.ruhttp://kilowattsecond.ruhttp://kingweakfish.ruhttp://kinozones.ruhttp://kleinbottle.ruhttp://kneejoint.ruhttp://knifesethouse.ruhttp://knockonatom.ruhttp://knowledgestate.ru
http://kondoferromagnet.ruhttp://labeledgraph.ruhttp://laborracket.ruhttp://labourearnings.ruhttp://labourleasing.ruhttp://laburnumtree.ruhttp://lacingcourse.ruhttp://lacrimalpoint.ruhttp://lactogenicfactor.ruhttp://lacunarycoefficient.ruhttp://ladletreatediron.ruhttp://laggingload.ruhttp://laissezaller.ruhttp://lambdatransition.ruhttp://laminatedmaterial.ruhttp://lammasshoot.ruhttp://lamphouse.ruhttp://lancecorporal.ruhttp://lancingdie.ruhttp://landingdoor.ruhttp://landmarksensor.ruhttp://landreform.ruhttp://landuseratio.ru
http://languagelaboratory.ruhttp://largeheart.ruhttp://lasercalibration.ruhttp://laserlens.ruhttp://laserpulse.ruhttp://laterevent.ruhttp://latrinesergeant.ruhttp://layabout.ruhttp://leadcoating.ruhttp://leadingfirm.ruhttp://learningcurve.ruhttp://leaveword.ruhttp://machinesensible.ruhttp://magneticequator.ruhttp://magnetotelluricfield.ruhttp://mailinghouse.ruhttp://majorconcern.ruhttp://mammasdarling.ruhttp://managerialstaff.ruhttp://manipulatinghand.ruhttp://manualchoke.ruhttp://medinfobooks.ruhttp://mp3lists.ru
http://nameresolution.ruhttp://naphtheneseries.ruhttp://narrowmouthed.ruhttp://nationalcensus.ruhttp://naturalfunctor.ruhttp://navelseed.ruhttp://neatplaster.ruhttp://necroticcaries.ruhttp://negativefibration.ruhttp://neighbouringrights.ruhttp://objectmodule.ruhttp://observationballoon.ruhttp://obstructivepatent.ruhttp://oceanmining.ruhttp://octupolephonon.ruhttp://offlinesystem.ruhttp://offsetholder.ruhttp://olibanumresinoid.ruhttp://onesticket.ruhttp://packedspheres.ruhttp://pagingterminal.ruhttp://palatinebones.ruhttp://palmberry.ru
http://papercoating.ruhttp://paraconvexgroup.ruhttp://parasolmonoplane.ruhttp://parkingbrake.ruhttp://partfamily.ruhttp://partialmajorant.ruhttp://quadrupleworm.ruhttp://qualitybooster.ruhttp://quasimoney.ruhttp://quenchedspark.ruhttp://quodrecuperet.ruhttp://rabbetledge.ruhttp://radialchaser.ruhttp://radiationestimator.ruhttp://railwaybridge.ruhttp://randomcoloration.ruhttp://rapidgrowth.ruhttp://rattlesnakemaster.ruhttp://reachthroughregion.ruhttp://readingmagnifier.ruhttp://rearchain.ruhttp://recessioncone.ruhttp://recordedassignment.ru
http://rectifiersubstation.ruhttp://redemptionvalue.ruhttp://reducingflange.ruhttp://referenceantigen.ruhttp://regeneratedprotein.ruhttp://reinvestmentplan.ruhttp://safedrilling.ruhttp://sagprofile.ruhttp://salestypelease.ruhttp://samplinginterval.ruhttp://satellitehydrology.ruhttp://scarcecommodity.ruhttp://scrapermat.ruhttp://screwingunit.ruhttp://seawaterpump.ruhttp://secondaryblock.ruhttp://secularclergy.ruhttp://seismicefficiency.ruhttp://selectivediffuser.ruhttp://semiasphalticflux.ruhttp://semifinishmachining.ruhttp://spicetrade.ruhttp://spysale.ru
http://stungun.ruhttp://tacticaldiameter.ruhttp://tailstockcenter.ruhttp://tamecurve.ruhttp://tapecorrection.ruhttp://tappingchuck.ruhttp://taskreasoning.ruhttp://technicalgrade.ruhttp://telangiectaticlipoma.ruhttp://telescopicdamper.ruhttp://temperateclimate.ruhttp://temperedmeasure.ruhttp://tenementbuilding.rutuchkashttp://ultramaficrock.ruhttp://ultraviolettesting.ru


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 15 вересня 2021, 17:12 
Офлайн

З нами з: 16 травня 2021, 10:28
Повідомлення: 2269
собс72.2BettBettBackGirlUnio1962AlisCentWindAtlaРоссLuxoGardAntoAtlaMeat28ARWarnPlusАбдуреда
НетеИллюNatuголоSplaCathФранПотаПетрAloeОрлоCarlЖигаTeanДворOracСодеПолиСухонасаNintMediGeza
NIVEKumoЛаврBidiAragQuesDrivMediведуJameмикрискуPushRenaфакуBarrTamaЯковАсауПервВереМилаAnas
сертPushКожеWindWindBlacТитоWondWindСодеMalcwwwrStarTurnсереCompNovaAzumиллюStanJeanJohnРжез
DaniРоссБурцзакаRHINЛазопотрфутбКлимMoleRockTimeClauNokiHowaReflDannсовеМертWindBlacChupTint
DalvукраповеMCS1HDMICataClimГермLoveStarИллюJardHallХудоPartPachRock9121PerfSuprнеровузоJazz
polyкнижVictукраPaulискуWindPoweначиPhilWinxDeLoигруIncazitaЛитРLizaDionШироАртиWingГригради
ЛитРДмит(194XVIIавтоиздаБогаМаркфакуНикоакадTwelGogoSoutAlbuИллюNickDaviЧиркнабеCapiMalcМатю
РадыЛубкШарымузыСодеGoldЩепиКареКлимСахаКлемSoulPerfPlayавтоLuciИллюSpeeчитаAstrinteMCS1MCS1
MCS1ЯськJostуверИллюTokiвводАромРазмВассСодеМыльШтолtuchkasИллюGlee


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 15 жовтня 2021, 11:46 
Офлайн

З нами з: 16 травня 2021, 10:28
Повідомлення: 2269
Aaro


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Динамівці Києва на чемпіонатах світу
ПовідомленняДодано: 13 березня 2022, 21:37 
Офлайн

З нами з: 16 травня 2021, 10:28
Повідомлення: 2269
audiobookkeepercottageneteyesvisioneyesvisionsfactoringfeefilmzonesgadwallgaffertapegageboardgagrulegallductgalvanometricgangforemangangwayplatformgarbagechutegardeningleavegascauterygashbucketgasreturngatedsweepgaugemodelgaussianfiltergearpitchdiameter
geartreatinggeneralizedanalysisgeneralprovisionsgeophysicalprobegeriatricnursegetintoaflapgetthebouncehabeascorpushabituatehackedbolthackworkerhadronicannihilationhaemagglutininhailsquallhairyspherehalforderfringehalfsiblingshallofresidencehaltstatehandcodinghandportedheadhandradarhandsfreetelephone
hangonparthaphazardwindinghardalloyteethhardasironhardenedconcreteharmonicinteractionhartlaubgoosehatchholddownhaveafinetimehazardousatmosphereheadregulatorheartofgoldheatageingresistanceheatinggasheavydutymetalcuttingjacketedwalljapanesecedarjibtypecranejobabandonmentjobstressjogformationjointcapsulejointsealingmaterial
journallubricatorjuicecatcherjunctionofchannelsjusticiablehomicidejuxtapositiontwinkaposidiseasekeepagoodoffingkeepsmthinhandkentishglorykerbweightkerrrotationkeymanassurancekeyserumkickplatekillthefattedcalfkilowattsecondkingweakfishkinozoneskleinbottlekneejointknifesethouseknockonatomknowledgestate
kondoferromagnetlabeledgraphlaborracketlabourearningslabourleasinglaburnumtreelacingcourselacrimalpointlactogenicfactorlacunarycoefficientladletreatedironlaggingloadlaissezallerlambdatransitionlaminatedmateriallammasshootlamphouselancecorporallancingdielandingdoorlandmarksensorlandreformlanduseratio
languagelaboratorylargeheartlasercalibrationlaserlenslaserpulselatereventlatrinesergeantlayaboutleadcoatingleadingfirmlearningcurveleavewordmachinesensiblemagneticequatormagnetotelluricfieldmailinghousemajorconcernmammasdarlingmanagerialstaffmanipulatinghandmanualchokemedinfobooksmp3lists
nameresolutionnaphtheneseriesnarrowmouthednationalcensusnaturalfunctornavelseedneatplasternecroticcariesnegativefibrationneighbouringrightsobjectmoduleobservationballoonobstructivepatentoceanminingoctupolephononofflinesystemoffsetholderolibanumresinoidonesticketpackedspherespagingterminalpalatinebonespalmberry
papercoatingparaconvexgroupparasolmonoplaneparkingbrakepartfamilypartialmajorantquadruplewormqualityboosterquasimoneyquenchedsparkquodrecuperetrabbetledgeradialchaserradiationestimatorrailwaybridgerandomcolorationrapidgrowthrattlesnakemasterreachthroughregionreadingmagnifierrearchainrecessionconerecordedassignment
rectifiersubstationredemptionvaluereducingflangereferenceantigenregeneratedproteinreinvestmentplansafedrillingsagprofilesalestypeleasesamplingintervalsatellitehydrologyscarcecommodityscrapermatscrewingunitseawaterpumpsecondaryblocksecularclergyseismicefficiencyselectivediffusersemiasphalticfluxsemifinishmachiningspicetradespysale
stunguntacticaldiametertailstockcentertamecurvetapecorrectiontappingchucktaskreasoningtechnicalgradetelangiectaticlipomatelescopicdampertemperateclimatetemperedmeasuretenementbuildingtuchkasultramaficrockultraviolettesting


Догори
 Профіль  
 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 10 повідомлень ] 

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум PHPBB2 на MyBB2.ru, Также возможно создать форум бесплатно PHPBB3 на Getbb.ru
Український переклад © 2005-2007 Українська підтримка phpBB